втрачаю

"мій Київ втрачає шляхетність віків"...мої друзі втрачають свою оригінальність і разом з цим я втрачаю їх...можливо,я поспішаю від дечого(декого?) відмовлятись...але! в моєму житті забагато людей,мене на всіх не вистачає...збиралась писати зовсім не те,що написала...

"А почему вы смеетесь? Почему вот это “Ха-ха-ха!”? А потому, что когда серьёзно, вам страшно."из к/ф "12"

прокидаєшся - аж дивно: кімната пуста, за вікном темно. дивишся на годинник - 16:20 і сам собі посміхаєшся - режим дня вампіра: лягаєш під ранок, встаєш під вечір, коли вдень виходиш на вулицю - свтло ріже очі аж до сліз. от так і живем.час від часу влаштовуєш собі емоційні вибухи- на зразок концертів чи подорожей - щоб життя не здавалось надто одноманітним, іноді напиваєшся з друзями, щоб колись було, що згадати з тими ж друзями; коли зовсім нічого робити - будуєш плани на майбутнє, але й тобі не живеш ілюзією, що є, заради чого існувати-все одно станеться не так, як запланував. от так і втрачаютой час, що зветься моїм життсям. і все ж таки в такому існуванні є свої маленькі радості: є лди, для яких зламаний ніготь чи абсолбна пустота у гаманці не є набільшими трагедіями у житті; є люди, які, коли ти завалишся до них в дім о третій ночі з питанням:"а в тебе душ вільний?" - спокійно проведуть тебе до ванної, хоч ви не зустрічались цілу вічність. це такі своріння, які вислуховують усі твої дрібно-дурні проблеми і все ж не перестають любити тебе. в народі їх звуть друзями. і тобі зовсім не огидно дивитись, як хтось із них після чергової пьянки приліг поспати напівдорозі додому і тільки коли це трапляється з твоїми друзями ти думаєш, що він, бідний,настільки втомився, настільки невисипається, настільки ослабив свій організм, що просто не зміг дійти до своїх дверй. і ти не відчуваєш себе приреченим, запихаючи безвольне тіло, яке іноді меле усіляку дурню, у таксі, доставляєш його додому, співчуваєш, коли він пристрасно обіймає унітаз і плює йому в душу, пробачаєш, коли зранку він памятає, що йому соромн, лиш не памятає перед ким. ти знаєш, як сбе із ним поводити у будь-якій ситуації, а якщо йне знаєш - вистачить простої посмішки,щоб все стало на свої місця.От просипаєшся одного дня, точніш, вечора і розумієш всю досконалість назви роману Кундери "Нестерпна легкість буття", голову заповнюють тіні думок(думками це назвати важко), вкотре повторюєш вже звичну для усіх фразу: "Стільки спати не можна" і сідаєш писати усю цю фігню:)

отдых...

утро. едва открытые глаза уставились в потолок. вчера ушло тяжелой походкой, волоча за собой тьму впечатлений, и больше не вернется. и хорошо. что ждет сегодня? чай. варенье. солнце слепит. музыка. что? он заходил попрощаться? что ж. я с ним попрощалась еще вчера.отпустила шесть часов назад. отом спала. а до этого засыпала.долго засыпала,слшая его каель, ухмыляясь, зло ухмыляясь каждой своей мысли. вино. глоток за глотком. из неразбитого стакана. из стакана, которому не дала разбиться. дешевое вино.губы черные. руки трясутся. а его руки были холодны. встетимся ли еще? хотелоь бы сказать "да", хотелось бы сказать "нет". собственному ответу улыбнулась-увидимся, но не встретимся.я не поверю в тебя так же, как верила в эти часы. а ты больше не посмотришь мне в глаза. Стена. ты скажешь:"Привет", я улыбнусь в ответ.Стена. преграда. отстраненность. холод. холод в глазах. не скроем. разрушим. и ладно. так будет лучше. для тебя. для меня. для него. но смех я не забуду. смех у нас общий.Смех.Смех.Смех.Смеющийся хрусталь отвлек от мыслей.магазин. рыба. вино. дорога обратно. собака. лай.вот колодец. пришли. лошадь. пора встречать сегодня. теплая рука. синие глаза. пальци вцепились в гриву.Боль - жизнь. Быстрей, прошу, пожалуйста, не останавливай.-как зовут? помоги.спасибо.пройдемся?-расскажи. уезжаешь?-да.завтра.-можно, я тебя украду?-да-только я всерьез и насовсем-нет.прости.-куда дальше?-дождь.-хорошо.шаркая ногами по асфальту тени поползли назад. вино.сухое. вода с волос. Кустурица. нет. не сейчас.Кустурицу люблю, но не сейчас.вперед.пора. дождь.медитация. голос:-хочу уехать-а выдержишь?-да.должен.не знаю.-зачем?-а что сдесь?-счастье.-в чем счастье?-покой.желание жить.-а люди?-помогая одним, обижаешь других. равновесие.-жизнь ради себя?-так всегда.-не хочу жить.-надо.-зачем?-ради меня.